Maincast: історія про те, як важливо знайти правильного інвестора

На поточний момент компанії кіберспортивних трансляцій Maincast належить близько 95% прав на трансляції українською мовою, а частка компанії на ринку перевищує 60%. Успіхи очевидні, але шлях до них був тернистим і проходив через проблемних інвесторів, пандемію і повномасштабну війну. Про те, як з'явилася студія Maincast і які бізнес-уроки пройшла, а також про роль Кріппи Максима - читайте далі.

Спочатку була поразка

Кіберспорт з'явився в Україні всього кілька десятків років тому. Починалося формування кіберспортивного ком'юніті з захоплених фанатиків і комп'ютерних клубів. Яскравим прикладом особистості, народженої для кіберспорту, є Віталій V1lat Волочай, який не став обирати між спортом і комп'ютерними іграми, а став одним із гуру кіберспорту в Україні.

На початку кар'єри Волочай Віталій встиг попрацювати три роки в компанії, яка займалася організацією кіберспортивних турнірів. А у 2013 році вирішив, що настав час віддати належне улюбленій справі коментаторства і створив студію кіберспортивних трансляцій RuHub.

Трохи про назву. Зараз неймінг першої компанії Волочая здається, м'яко кажучи, дивним. Але 2013 року більша частина кіберспортивних трансляцій на території пострадянських країн проводилася російською мовою. В одному зі своїх інтерв'ю Волочай навіть наводить цифри: ще 2020 року змагання з DotA зібрало 1,2 мільйона осіб, які дивилися російською, і тільки 800 осіб, які дивилися українською. Назва RuHub містила відсилання до мови трансляцій і до суті студії, яку було створено за образом і подобою аналогічних американського та шведського хабів для коментаторів кіберспортивних матчів.

Через рік успішна компанія RuHub вирішила масштабуватися, а для цього, природно, знадобилося фінансування. Знайти гроші вдалося у тоді здавалося партнерів з Росії. Інвестори прийшли і почали наводити свої порядки: спершу було створено філію в Москві, а далі почалися утиски головного офісу в Києві, який почали називати дочірнім, незважаючи на першість.

Початком кінця стала військова агресія 2014 року. Волочай Віталій вирішив, що не може більше продовжувати роботу в ним же створеній RuHub і продав свою частину. Також було укладено домовленості про те, що Волочай не створюватиме конкурентів для RuHub. Ось так ставка на неправильного інвестора обернулася крахом.

Новий інвестор і ренесанс

У спорті та кіберспорті неможливо обійтися без досвіду поразок. Але лідером стає той, що переплавляє поразки на досвід і рухається далі. Разом із партнерами Волочай Віталій вирішив спробувати вдруге зайти на ринок і у 2018 була заснована студія Maincast.

За плечима у хлопців був досвід, професіоналізм, команда і навіть техніка - для старту достатньо, але не для зростання. І болюче питання пошуку інвестора постало знову. Цього разу йти до іноземних партнерів не хотілося і почалися пошуки по своїх, українських, інвесторах. І хоча кошти у частини з них були, але зважитися інвестувати в ринок, що тільки розвивається, було складно.

Зрештою з пропозицією прийшли до Кріппи Максима, до сфери інтересів якого на той момент кіберспорт не входив. Переговори і переконання дали свої плоди. Інвестор Кріппа Максим вирішив ризикнути і став акціонером Maincast - щасливий квиток був у руках.

Шанси та випробування

Інвестор Кріппа Максим швидко зрозумів, що кіберспорт йому до душі і він хотів би продовжити інвестувати в галузь. Про це свідчить той факт, що вже до кінця 2018 року Кріппа Максим зважився інвестувати в кіберспортивну організацію NAVI.

Але незважаючи на всі успіхи, траплялися і кризові моменти. Зокрема, ковід, що сколихнув усіх. Розгубленість тривала недовго і через якийсь час стали очевидні всі переваги інвестування в кіберспорт. Ризики Кріппи Максима виправдовувалися: в той час, як інші активи і компанії стрімко стагнували і збанкрутували, сегмент кіберспорту залишався на плаву.

Maincast реєстрував позитивну динаміку в сенсі кількості переглядів. Перші місяці вимушеної ізоляції люди намагалися заповнити видовищами - кіберспорт отримав нових фанів і пристойні цифри переглядів. Але довго утримувати інтерес без офлайн-заходів було складно. До того ж рекламодавці почали згортати активність, а спонсорські контракти, як відомо - приносять студіям трансляцій головну частину доходу. У цей момент Maincast ще раз переконалася в тому, як важливо мати надійного інвестора і партнера в особі Кріппи Максима.

Протриматися на ентузіазмі

Іноді фактори макроекономічного середовища і політики завдають ударів, іноді створюють шанси, але бувають випадки, коли вони шокують і в прямому сенсі слова вбивають. Лютий 2024 року назвати просто кризою не можна. Рівень фрустрації, шоку і трагедії українського суспільства і бізнесу не піддається вимірам. Коли навколо гримлять вибухи, дуже складно жити, не те що працювати. Але Maincast пройшов і це випробування з честю - команда не підкачала.

Поки керівники та інвестори, зокрема Кріппа Максим, вишукували способи протриматися на плаву і витрачали гроші з "подушки безпеки", коментатори працювали на ентузіазмі з дому й укриттів.

Але боліла голова у власників та акціонерів не тільки про те, як забезпечити поточну роботу. Важливим викликом стало мовне питання і підтримка патріотичної позиції. Уся команда Maincast ухвалила рішення відмовитися від російської мови трансляцій. Логічний, виправданий і необхідний крок. Як можна продовжувати мовити російською, коли частина кіберспортсменів пішла на фронт захищати мирні міста, коли акціонер Кріппа Максим повністю підтримує патріотичний напрямок?

Водночас, як відмовитися від прав на російськомовні трансляції, за які вже заплачено мільйони, і зберегти при цьому права на мовлення українською? Переговори з компанією правовласником тривали кілька місяців, але вже до травня питання було вирішено. З моменту переходу на українську мову Maincast збільшив аудиторію в сегменті на більш ніж 1000%. Це не тільки бізнес-успіх, а й важлива політична перемога.